Рукавичка

Був собі дід та загубив рукавичку. От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й сидить.

А це скаче жаба, та й каже: «Хто, хто у цій рукавицці?»— «Мишка-скряботушка.» А ти хто?»— «Жабка-скрекотушка». «Пусти і мене.»— «Іди.»

От біжить зайчик, та й каже: «Хто, хто у цій рукавицці?»— «Мишка-скряботушка й жабка-скрекотушка». А ти хто?»— «Зайчик-лапанчик». «Пустіть і мене.»— «Іди.»

Коли це біжить лисичка: «Хто, хто у цій рукавицці?»— «Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка і зайчик-лапанчик». А ти хто?»— «Лисичка-сестричка». «Пустіть і мене.»— «Іди.»

От вони сидять; біжить вовчик і питає: «Хто, хто у цій рукавицці?»— «Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик та сестричка-лисичка». А ти хто?»— «Вовчик-братік». «Пустіть і мене.»— «Іди.»

Коли йде ведмідь, гуде і питається: «Хто, хто в цій рукавицці?»— «Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка і вовчик-братик». А ти хто?»— «Ведмідь-набрідь. Пустіть її в рукавичку.»— «Іди.» От, і той уліз.

Біжить кабан: «Хро-хро-хрохто-тоо, хто в цій рукавицці?»— «Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братикі і ведмідь-набрідь». А ти хто?»— «Кабан-неклан». «Пустіть в рукавичку мене», — Ідии. «Отійи той уліз, та й сидять».

Коли це иде стрілець; бачить, що рукавичка ворушицця, — він як стрельне-аж там от-скільки шкур!